Українські документи, призначені для подальшого використання за межами України, повинні бути оформлені належним чином. В першу чергу це стосується особистих документів: довідки про несудимість, свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, медичні довідки, дипломи і додатки до дипломів, атестати і додатки до атестатів, тощо.

В чому різниця між процедурою проставлення штампу апостиль і легалізацією? Якщо країна призначення підписала Гаазьку конвенцію, в такому випадку застосовується спрощена процедура легалізації, а саме проставлення апостиля. У випадку якщо країна не є підписантом цієї конвенції, необхідна процедура легалізації. Виключенням є країни СНД, а в окремих випадках – Польща і Туреччина, які приймають українські документи з нотаріальним перекладом.  

На території України питанням апостилювання займаються виключно 4 уповноважених державних органи: Міністерство освіти і науки України, Міністерство юстиції України, Міністерство закордонних справ України, Державна реєстраційна служба України. Питання легалізації знаходиться в компетенції Міністерства закордонних справ України. Але тут існує велика кількість підводних каменів, тому доволі часто дешевше і простіше поставити штамп апостиль чи легалізації, звернувшись до компетентної юридичної компанії або бюро перекладів. Інакше банальна процедура апостилювання або легалізації перетвориться для Вас на “захоплюючий” квест по українським міністерствам та іншим державним органам.